Компенсаційний провід термопари є ключовим компонентом, який з'єднує термопари та вимірювальні прилади. Його основною функцією є розширення холодного кінця термопари до середовища зі стабільною температурою та компенсація похибок вимірювань, викликаних змінами температури на холодному кінці. Правильний вибір є основою для забезпечення точності, надійності та стабільності всієї системи вимірювання температури. Неправильний вибір може внести додаткові похибки і навіть призвести до помилок вимірювання. Нижче наведено посібник із вибору на основі основних елементів.
1. Зіставлення номера підрозділу: перший принцип відбору
Вибір компенсаційних проводів повинен точно відповідати позначенням шкали підключених термопар. Це найбільш фундаментальний момент, який легко не помітити. Загальні позначки калібрування термопар, такі як K-type, S-type тощо, мають відповідні моделі компенсаційних проводів (зазвичай починаються з літери C, наприклад K, SC тощо). Термопари з різними поділками мають дуже різні термоелектричні характеристики (співвідношення між термоелектричним потенціалом і температурою). Використання неузгоджених компенсаційних проводів еквівалентно введенню в схему нових і неправильних термоелектричних матеріалів, що призведе до непоправних системних відхилень. Тому перед закупівлею та будівництвом необхідно спочатку підтвердити точний номер поділу термопари.
2. Вибір рівня точності: за потребою
Компенсаційні дроти зазвичай поділяються на прецизійні (зазвичай позначені як «клас») і звичайні на основі їх термоелектричних характеристик. Прецизійні дроти мають менші допуски та підходять для лабораторій, метрологічного калібрування або критичних контрольних точок процесу, які вимагають високої точності вимірювань. Звичайний рівень може задовольнити потреби регулярного моніторингу більшості промислових процесів. Під час вибору необхідно врахувати загальні вимоги до точності вимірювальної системи, важливість контролю процесу та бюджет витрат. У -дистанційних передачах або ситуаціях, чутливих до невеликих температурних перепадів, рекомендується віддати перевагу використанню прецизійних продуктів, щоб зменшити сукупні помилки.
3. Екологічні міркування: визначте структуру та оболонку дроту
Робоче середовище компенсаційних проводів безпосередньо впливає на їх термін служби та якість сигналу, а структуру сердечника та матеріал зовнішньої оболонки провідника потрібно вибирати відповідно до фактичної ситуації.
Температурний діапазон: сам компенсаційний дріт має допустимий діапазон робочих температур, який зазвичай поділяється на термо{0}}стійке використання (наприклад, від -40 градусів до +200 градусів і вище) і загального використання (наприклад, від -20 градусів до +70 градусів). Необхідно переконатися, що температура навколишнього середовища вздовж шляху прокладки проводу (особливо поблизу джерела тепла) знаходиться в межах номінального діапазону, інакше шар ізоляції швидко старіє і термоелектричні характеристики дрейфують.
Механічне та хімічне середовище: для ситуацій, які вимагають частого руху та згинання (наприклад, підключення мобільних пристроїв), для кращої гнучкості слід вибирати багатожильні тонкожильні провідники. У середовищах, де можуть бути масляні плями, волога, хімічно корозійні гази або необхідність установки на відкритому повітрі, необхідно вибирати матеріали оболонки з відповідними характеристиками, такими як маслостійкість, вогнестійкість, водонепроникність і стійкість до УФ (для сухого ПВХ, фторопласту та інших матеріалів оболонки їх слід вибирати відповідно до їхніх характеристик), щоб забезпечити фізичний і хімічний захист. Вимоги до екранування: у промислових об’єктах із сильними електромагнітними перешкодами (наприклад, поблизу перетворювачів частоти та високо-потужних двигунів), щоб придушити синфазні перешкоди та забезпечити якість передачі слабких термоелектричних сигналів, слід вибирати компенсаційні дроти з металевими екрануючими шарами, а екрануючий шар має бути добре заземлений на кінці приладу.
4. Довжина та діаметр дроту: зменшити загасання сигналу та падіння тиску
Опір дроту зростає з довжиною, і надмірний опір петлі може мати незначний вплив на вимірювання певних інструментів, особливо старих інструментів з рухомою котушкою. З огляду на відповідність відстані проводки, довжина дроту не має бути надто довгою, і має бути відповідний запас, щоб уникнути розтягування. Зазвичай існують стандартні характеристики діаметра дроту. Під час передачі на великі відстані (наприклад, понад 50 метрів) можна розглянути можливість вибору виробів із трохи більшим діаметром дроту, щоб зменшити опір лінії. Підсумовуючи, вибір проводів для компенсації термопари є систематичним процесом узгодження. Правильними кроками повинні бути: спочатку зафіксувати номер індексу термопари, потім вибрати рівень відповідно до вимог до точності вимірювання, визначити структуру дроту та тип оболонки на основі фактичного середовища прокладання та, нарешті, підтвердити довжину та діаметр дроту на основі відстані передачі. Тільки дотримуючись цього процесу, можна побудувати точну, стабільну та довговічну схему вимірювання температури.
